|
Матерiал пiдготував Шамiль ГАРЄЄВ. The Epoch Times
|
|
Ученi з\'ясували, чому голод продовжує життя. Фото iз сайта elementy.ru |
|
|
| |
|
Бiологам удалося з\'ясувати, чому голодування продовжує життя, тодi як фiзичнi навантаження на його тривалiсть не впливають. Виявляється, обмежене харчування формує позитивний гормональний фон, який сприяє довголiттю.
У статтi, опублiкованiй у American Journal of Physiology, дослiдники вiдмiчають, що ефект збiльшення тривалостi життя мишей, що мали обмежене харчування, вiдомий давно, як i те, що фiзичне навантаження не дає такого ефекту.
"Ми знаємо, що худi краще, нiж гладкi, захищенi вiд багатьох захворювань. Проте дослiдження гризунiв показали, що вони живуть довше, якщо мають меншу вагу через обмежене харчування. Фiзичне навантаження, що також сприяє зменшенню ваги, не має такої переваги. Наше дослiдження було проведене, щоб з\'ясувати, чому так вiдбувається", — каже провiдний автор дослiдження Дерек Хаффман iз медичного коледжу Альберта Ейнштейна в Нью-Йорку.
Учений пiдкреслює, що цi данi стосуються саме гризунiв, якi за багатьма параметрами вiдрiзняються вiд людей. Однак нещодавнi дослiдження привели до схожих результатiв i стосовно людей. Як з\'ясувалося, люди, що дотримуються строгої дiєти, мають бiльше шансiв прожити довше, нiж тi, хто не обмежує себе в їжi, але має серйознi фiзичнi навантаження.
Одна з гiпотез пояснювала цей ефект тим, що фiзичне навантаження викликає стрес, який пошкоджує тканини i ДНК. Згiдно з iншою точкою зору, користь органiзму приносить саме обмеження калорiйної їжi.
Дослiдники проводили свої експерименти, спираючись на ранiше отриманi факти. У попереднiх дослiдах було виявлено, що мишi, якi мають регулярнi фiзичнi навантаження, в середньому живуть довше, нiж їхнi "ледачi" побратими, що отримують те ж харчування. Позитивний ефект вправ виражається лише в тому, що вони перешкоджають розвитковi деяких захворювань. Що i збiльшує тривалiсть життя у фiзично активних мишей.
Дослiджуючи двi групи мишей, одну з яких обмежували в їжi, а другу пiддавали фiзичним навантаженням, ученi встановили, що в обох груп знижувався рiвень маркера (8-гидроксигуанозiна), що свiдчить про пошкодження ДНК. При цьому у тварин, якi отримували стiльки їжi, скiльки хотiли, i не зазнавали фiзичного навантаження, рiвень цього маркера був вельми високим.
Таким чином, перша гiпотеза була спростована — дослiдники дiйшли висновку, що ступiнь пошкодження ДНК i тканин збiльшується з вiком, прискорюється ожирiнням, але сповiльнюється низькокалорiйною дiєтою або фiзичним навантаженням.
Фiзичнi вправи можуть запобiгти раннiй смертi вiд захворювань, проте самi собою не продовжують життя. Водночас чемпiони за тривалiстю життя з групи, яка отримувала значно менше їжi, жили набагато довше за рекордсменiв iз фiзично активної групи.
"Замiсть цього дослiдження показало, що утримання вiд калорiйних продуктiв приводить до сприятливих змiн у гормональному фонi органiзму, яких не викликає фiзичне навантаження. Вченi дiйшли висновку, що цi змiни в обмiнi речовин сприяють продовженню життя", — мовиться в повiдомленнi.
Хаффман пiдкреслює, що користь вiд фiзичних вправ для людей бiльша, нiж для мишей, оскiльки люди бiльш схильнi до серцево-судинних захворювань, запобiгти яким можна регулярними тренуваннями.
"Я не кажу, що результати цього дослiдження можна застосувати до людей уже зараз. Але вони показують, якi фiзiологiчнi змiни викликають фiзичнi вправи й обмежене вживання калорiйних продуктiв. Ми можемо проводити цi дослiдження доти, доки не зрозумiємо, як це працює стосовно людей", — вiдзначає вчений. |
