|
Журнал Science оприлюднив список із десяти найбільш значущих наукових відкриттів 2007 року. Перші місця дісталися американцям, японцям й аргентинцям.
На першому місці — доповнена карта ДНК, складена учасниками міжнародного вченого консорціуму Hapmap. Дослідники стверджують, що це відкриття допоможе визначити й у найближчому майбутньому навчитися «відключати» гени, що вони відповідальні за розвиток багатьох хвороб, котрі передаються спадковим шляхом. Робота над каталогом людського геному ведеться не перший рік, і до теперішнього часу виявлено понад 3 млн. варіацій ДНК, що відрізняється у людей всього на один нуклеотид.
Друге місце дісталося групі японських фахівців із Кіотського університету, яким вдалося перетворити клітини шкіри шляхом впровадження у них чотирьох генів. Професор Сінья Яманака, котрий керував дослідженнями, заявив, що вони змогли отримати модифіковані стовбурові клітини зі звичайних клітин людської шкіри — фібробластів. Перспективи застосування цього відкриття є дуже великими: з таких клітин можна конструювати в принципі будь–які тканини людського організму, моделювати групи м\'язів і навіть нервові вузли. Завдяки досягненню японської генетики науково–фантастична гіпотеза про «медицину запчастин» скоро може стати реальністю. Додамо, що досягнення японців дозволить зняти заперечення етичного характеру щодо правомірності клонування та використання людських ембріонів як матеріалу для експериментів.
Третє місце — в учених з Обсерваторії П’єра Оже в Аргентині. Вони висунули нову гіпотезу походження космічного випромінювання надвисоких енергій. За даними дослідників, першопричиною утворення космічних променів є чорні діри, розташовані у центрах галактик, що нас оточують. Тривала дія космічної радіації здатна негативно впливати на здоров\'я людини.
Відповідно, у випадку, якщо людству доведеться перебиратися на інші планети Сонячної системи, необхідно бути застрахованими від подібної небезпеки. Саме захисту від цієї загрози присвячені дослідження аргентинських фахівців. Професор Алан Уотсон, що очолює наукову групу, зазначає, що нове відкриття також допоможе гранично точно вивчити сусідні галактики. За підсумками дослідження космічних променів можна буде отримати принципово нове зображення Всесвіту, каже він.
Четверте місце — досягнення у дослідженні бета–2–адренергічного рецептора людини. Це білок клітинної мембрани, що відіграє важливу роль у регуляції роботи серця та легенів. Рецептор відповідає за розвиток безлічі захворювань, а також сприйняття неклітинних стимулів, наприклад, кольору і звуку.
На п\'ятому місці — британські вчені з моделлю, що описує властивості металевих оксидів із високою діелектричною константою. Ці елементи у перспективі можна буде використовувати замість оксиду силіцію як затворний діелектрик транзисторів.
Команда фізиків зі США та Нідерландів зафіксувала квантовий ефект Холла при кімнатній температурі, коли електрони під впливом енергії зовнішнього поля просочуються через певні матеріали. Їх відкриття допоможе спростити процедуру калібрування опорів.
Також відзначено відкриття американських учених, що довели, що Т–лімфоцити ссавців можуть під впливом патогену ділитися несиметрично. У результаті виникають дві різні клітини — ефекторна та клітина пам\'яті.
Найвагомішим досягненням у сфері хімії визнано розробки у галузі контролю за хімічними реакціями, що дозволяють відмовитися від використання дорогих способів очищення.
Британські фахівці із нейрофізіології цього року знайшли зв\'язок між пам\'яттю й уявою. Виявляється, ділянка мозку, що називається гіпокамп, пошкодження якої призводить до амнезії, відповідає і за уяву. Теоретично це відкриття дозволить навіть «стирати» неприємні спогади.
Останні у списку «Science» канадці, що вдосконалили комп\'ютерну програму для гри у шашки. Тепер вона зможе прораховувати абсолютно всі можливі комбінації. | 
